Оминаючи стежки́
до́корів,
Ніч малює рубежі
вугликом
Й роздирає на шматки
про́сторінь.
Щось ворушиться в душі
збудливо.
Сунуть хмари кочові
осторонь,
Поглинають міражі
сонячні.
Міркування на чолі
з досвідом.
Існування на межі –
боляче!
У розпливчатий щерба́нь
спогадів
Трансформують віражі
пам'яті.
Зе́рна щему та страждань
в оберті
Перемелють жорнові́
ка́мені...
25.01.2026
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2026
автор: Олена Студникова