Ми йдемо шляхом. Спалена пустеля
Стирає пам'ять нам і зветься часом.
Давно сліпе вже заблукало плем'я
І навіть не тримаємося разом.
З метеликами, зміями, вовками
Ми неспроможні світом поділитись.
Своїм нащадкам брешемо віками,
Що начебто не просто Сонце світить,
І все народжене не випадково,
І десь у Всесвіті є божа сила,
Що розум нам дала і своє слово,
Використовувати не навчила.
Для Бога, звісно, людство — просто вівці.
Із раю виперли і воля — з вами.
Так напилися — вже під самі вінця.
Ким залишились, чи не віслюками?
Ми йдемо шляхом. Спалена пустеля,
Стирає пам'ять нам і зветься часом.
Давно сліпе вже заблукало плем'я
І навіть не тримаємося разом.
~
Пісню на цей вірш можна послухати
на моєму каналі Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=Pj2uDmlAXvI
https://www.youtube.com/@_Korshun/videos
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056022
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2026
автор: Korshun