Між нами — пара слів, а більше і не треба.
Стає безмежно довгою коротка мить,
Я ніжно притискаю крихке тепло до себе
І відчуваю дихання, яке тремтить.
Шалених почуттів нестримана відвертість.
Ми вийшли на тонкий і вже прозорий лід.
Нема життя навколо, мабуть, нема і смерті.
А далі — тільки наш до раю перехід.
Це сяйво зоряне нас більше не залишить.
"Не відпускай, прошу" — шепочеш ти мені.
Ніколи не забудуть казок, що ми напишем.
Ніколи не розлучать ні в щасті, ні в журбі.
Цілую ніжно, люба, твої чарівні очі.
В них загубив весь світ і сам себе знайшов.
Залишимось удвох на весь останок ночі,
Злітати до небес, співати про любов.
Зриваються зірки омріяними снами
І Сонце змінить Місяць в прозорій вишині.
Лише кохання щастя назавжди буде з нами
Раптовим подарунком в житті тобі й мені.
~
22 грудня 2023 р.
Пісню на цей вірш можна послухати
на моєму каналі Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=zvqOrL71Y-I
https://www.youtube.com/@_Korshun/videos
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055992
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2026
автор: Korshun