Чому жалієшся, дівчи́но?
Ти заспокойся, зупинись.
Ну досить сліз, тримай хустину -
Обличчя витри й посміхнись.
Яка біда, скажи, у тебе,
Ізвідки ненависть і гнів?
Хоча, мовчи, бо все, що треба,
Я зрозумів без зайвих слів.
Була із ним, як під арештом,
Тебе ні за що ображав.
Збагни хоч зараз ти, нарешті,
Що він любов не поважав.
Не згадуй більше про минуле,
Живи лиш тим, що є тепер.
Допоки серце не заснуло,
Поки ще мозок не завмер.
(22.01.2026.13:00.№389)
Сумська обл.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055984
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2026
автор: Вадим Косарєв