ХАЙ ГОСПОДЬ НАС ВЧУЄ
Попрямуймо хто куди
І не знаймо горя,
Щоб не знали ми біди́,
Хай мине недоля.
Хай веде нас світла ціль
Крізь тумани й гро́зи,
Щоб ущух навколо біль,
Висохли всі сльо́зи.
Хай надія у серцях
Квітне, мов калина,
Щоб щасливим був наш шлях
Кожну мить і днину.
Розквітає рідний край,
Сонце сяє в небі,
Ти нам, Боже, сили дай
В кожній цій потребі.
Щоб у мирі і добрі
Ми свій вік прожили,
І на ранішній зорі́
Радості зустріли.
Щоб рука в руці ішла
До мети святої,
Щоб не сіялося зла
Й люті вогняної.
Хай наповняться вуста
Словом благодаті,
Хай і помисли, й літа
Є немарнотратні.
Хай дитячий сміх дзвенить
В кожному віконці,
Хай благословенна мить
Гріє нас, як сонце.
Подаруй нам, Боже, час
Вірити й любити,
Щоб вогонь добра́ не згас,
Поки будем жити.
І куди б не завели́
Нас круті дороги,
Щоб ми вірність зберегли
Й йшли до ПЕРЕМОГИ.
Хай здійсня́ться всі думки́,
Що у чистій вірі,
На роки́ і на віки —
В злагоді та МИРІ.
Хай закі́нчиться війна
Й тиша запанує,
Нас зали́шить сатана.
Хай Госпо́дь нас вчує.
23.01.2026 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055961
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2026
автор: КОРОЛЕВА ГІР