Кого в житті ти так любив,
Щоб серце вогнищем палало?
Щоб після бур, громів і злив,
З за хмар знов сонце визирало.
Кого ти так в житті кохав,
Щоб все в твоїй душі співало?
Щоб ти побачень так чекав,
І їх завжди не вистачало.
Кого ти так в житті хотів,
Як хочуть дихати і жити?
Коли не треба зайвих слів,
А є один лиш сенс - любити!
Це щастя, радість, почуття,
І чує світ, як серце б'ється.
Це Божий дар, це зміст життя,
Який не кожному дається .
Когось ти так в житті любив?
Та не сказав, щоб не почула.
Не вмів, не знав чи не хотів.
Отак і юність проминула.
І кращі золоті роки,
В далекий вирій проводжаєш.
В самотній день і мед гіркий,
Коли тепла в душі не маєш.
Шукав в житті предивних див,
Їх не було, й тепер немає.
Як не любив, для чого жив?
Тепер ніхто не відгадає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2026
автор: majra