Людина, що біжить

Монтаж  реальності  слід  принити.
Біг  тараканів  -  слід  зупинити.
Паразити  повірте  самі  не  втечуть.
В  потойбіччя  їх  тіні  чому  ж  нас  женуть?

Їх  так  багато?
То  лиш  здається.
Чому  ж  на  ліцедійство  народ  наш  ведеться?
Під  дудку  мов  вівці  танцюють  чому?


І  все    тут  змінити  потрібно  кому?
Їм  не  потрібно.
Все  ж  навколо  давно  тут  змонтовано.
Здорово..

Маніпулюють  вами  щодня.
Бояться  за  шкуру,
Що  скінчиться  війна,
Що  з  кріслом  пора  розпрощатись.

Ви  їм  дозволите  й  далі  -  знущатись?
Все  як  завжди,  чутки,  чутки.
Ви  промовчали  -
в  реальність  внесли,  вас  розвели,
як  лохів.

Не  врятує  ні  чума,  ні  війна,  ні  грім.
Хтось,  щось,  авось.
А  так  не  буває.
Прогнило  тут  все
Й  віка  доживає,

Щоб  врятуватись  -  вас  поглинає.
Не  завелика  ціна?
Вилізло  боком  нам  це  порося,
Ці  соросята  хочуть  сальця


[b]Купились[/b]

Лохотрон..
Все  законно  -
Участь  у  нім  чомусь,
не  повірите,
вона  -безкоштовна!

Про  конкурс,
про  життя,
про  війну.

Та  скрізь  лохотрон.
Цікаво..
чому..

Не  розвели?
То  ще  розведуть.
А  у  чому  ж  суть.
За  ваш  рахунок  вони  -  живуть.

Вони  з  ложкою,
ви  -  з  сошкою.
Вам  з  трьох  пальців.
Патологічна  брехливість  й  

Стабільний  дохід.
Вони  хід  зробили.
-Ваш  хід!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055910
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2026
автор: oreol