А може то і є "Шлях України".
Роздати все «міняловим Родам» і шинкарям?
Свічки весело палять, поруч же - горять хатини..
Не їх.!
Синів не їх – й вбивають по степах!
Набридло плакати вже на отих могилах
Будить героїв, що уже пішли
- За що Ви, мамо, тато, нас убили?
-З землі, кричать, розстріляні Орли.
Будяк вже на могилах проростає
Осот, несполотий, знов душеньку скував.
Свічник курний, кірпатий Чорт гойдає
І піп завчасно, ще живих, за гроші, відспівав.
Закон - на захисті бісівського і блуду,
Судова правда - то одна брехня!
На троні розвальцьований іуда
Твій Рід винищує, світле твоє ім'я!
Все продає.
І землю й твою волю!
За що ізнов, - питаю.. Ти упав?
Отам, попід курганом,
В українськім полі,
Де й скіф, козак. Своє життя поклав?
Тобі віддав. А ти - кому ?
Хто житиме тут далі ?
Чи хоч синочка на землі лишив?
Чи донечку маленьку ти любити
Рідную землю, отчую навчив?
Хоча.. її навчають нині "чужі люди"
Там, закордоном.. "неньку пропивать"
Що українка є,- вона забуде.
Англійську буде рідною вважать!
Горить свіча... горить в вікні одненька.
І скільки тих свічок таких простих!
Чиясь над свічкою схилилась ненька
Не серед площ, хоромів золотих!
Не на свічник, у золоті та статках!
Слова пусті бездушні вичавля!
Ні.. Мати сидить тихо у кімнаті
Із болем, серед степу, "Сину.." промовля.
І гіркоти тих слів не можна вже терпіти!
Бо ж сліз її не ладна я зібрать!
Та мрію всю ту "Zраду" в них втопити
Їх душі спопелити, між світами розкидать!
Я знаю, все під владою Bсесвітнього Закону
Що дарували Пращури у спадок навіки
За ним,- отримають НАй кару скору
Всі підли зрадники, бариги і ділки.!
Всі ті, що нині мати на коліна
Поставили і в темінь завели
Не мали вони честі й Україну
На змовах світових вже пропили!
Та Бог лиш зна, що далі з Вами буде
Життя Лисяче нетривке бува
Прокинуться від сна коли нарешті люди
Вам нагадають про свої права!
Ан.бук-Стефко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055908
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2026
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)