ПОЛИНУВ У ВІЙСЬКО НЕБЕСНЕ СЛУЖИТИ
(Світлій пам'яті полеглого героя земляка Івана Лесіва )
Полинув у військо Небесне служити,
У війську Небеснім на стражі стоять,
Полинув, хоч мав він ще довго прожити,
Але у останнім бою́ не встоя́в.
Із фронту додому його всі чекали,
То ж він повернувся, але на щиті,
І ру́ки в молитві щоразу складали…
Тепер він вже там, де безгрішні святі.
Бо ворог так рвався свічу загасити,
Йому це вдало́ся, це ірод зробив,
Заставив потвора родину тужити –
Івану життя сатана загубив.
Могила висока і стяги над нею,
Йому колискову вже вітер співа,
У вічній домівці сповитий землею,
І сльо́зи гіркі вся рідня пролива.
Не вві́йде в домівку і сло́ва не скаже,
Не зможе дружину й дітей обійнять,
В саду в холодочку вже більш не приляже,
Бо бравсь Україну в бою́ захищать.
Селом не пройде́ться вже більше ніко́ли,
Й присісти не зможе на отчий поріг,
Недовгим було́ це життєвеє поле…
Життя обірвали… Йти далі не зміг.
На полі його залиши́лись покоси,
Зерном не засіється більше рілля,
Тепер на могилу спадатимуть ро́си,
Не ве́рне в домівку Іван звідтіля.
Героєм поліг за Вкраїну так рано,
І військо Небесне поповнив Іван,
Зали́шив родині довічную рану,
Додолу за ним ліг на колосі лан.
23.01.2026 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2026
автор: КОРОЛЕВА ГІР