Коли сіра, як дим пелена світу впаде
Ти побачиш неймовірні ріки, озера,
Місяць, що покривало з зірок пряде,
Як розчиняються передранкові химери...
Коли кулі заниють у тілі століть,
Відкриваючи давні нариви і рани,
Серце захоче жити, надіятись і любити,
Відпочити, дивлячись на сонячні заграви...
Коли, можливо, остання пісня прозвучить
Тоді впадемо знищивши свої надії...
Та не сьогодні, бо хай важка, та чиста мить,
В якій ми бачимо свої прекрасні мрії...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055890
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2026
автор: DarkLordV