Все минає в цьому світі:
Пересуди, заздрість, хміль,
Що тримають душу в клітці,
Накопичуючи цвіль.
Відсторонюють реальність,
Мало б бути, де добро.
Чи ж така в тому нагальність,
Коли й так кругом нас зло?..
Коли бракне й так любові -
Світ занурився в пітьму...
Десь, пробач ще на пів-слові,
Десь, скажи: назад беру.
Важко зцілити недугу,
Ту, що їсть не плоть, - думки.
І життя біжить по кругу -
Не підеш в нім напрямки.
Прийде час одвіту того,
Що полишив в чаші днів.
Перших суд в тебе самого -
Вищий суд - Святих Богів.
23.01.26
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055878
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2026
автор: Валентина Ланевич