Недалеко від Херсона
У тилу русні
Знову я без телефона
На страшній війні.
Без зв’язку і документів.
Зброя та БК.
Головне – не здатись смерті.
Плюс - за язика.
Тридцять п’ять двохсотих орків
Стигнуть у багні.
Вже для них замало моргів
В місті та в селі.
У пустій хатині тихо
Відновляли сили
Та потрапили на лихо
Під ворожі міни.
Смерть сьогодні завітала
З чорною журбою,
Брата нашого забрала
До небес з собою.
Змиє дощ червоні краплі
З листя у дворі,
Мітку ставлячи на мапі
Нашої землі.
GPS-координати,
Де пролив він кров.
Треба буде відшукати
Цей будинок знов.
----
Це таку історію мені колись розповів командир одного з підрозділів ССО.
Пісню на цей вірш можна послухати на
моему каналі Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=77hEm3KNPdQ
https://www.youtube.com/@_Korshun/videos
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055852
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2026
автор: Korshun