Іллюзій бите скло…

Іллюзій  бите  скло...

Іллюзій  бите  скло  тривожним  звоном
Під  ноги  сипалось,  емоцій  лід
Скував  нестерпним  крижаним  ознобом
В  душі  тепла  зникаючого  слід.

Не  вірилось  правдивості  знамень,
Пророчим  снам  із  моторошним  змістом,
Що  скоро  ніч  поглине  ясний  день,
Над  світом  пролетить  печалі  вісник.

І  будуть  сльози  на  сніданок  і  обід,
Багато  хто  не  сяде  за  вечерю.
В  лихій  руці  занесений  батіг
Здригнутися  від  жаху  змусить  землю.

Світ,  перевернутий  догори  чорним  дном,
Колишнім  вже  не  буде  і  ніколи
Не  змиє  бруд  і  кров  з  шорстких  долонь
Той,  хто  із  себе  списував  ікони.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2026
автор: Емма Листопадна