Воює Син, і він не де небудь,
А там де супостата б'ють.
Він зараз там, де бути всім годиться,
Щоб з ворогом триклятим, на полі бою биться.
За що? За Волю і Свободу,
За Гідність, Віру, Правду Рідного Народу.
За те, щоб вдови не сльозами умивались,
Щоб люди рідної землі тримались.
Щоб нами правили не Ара чи Хамія,
Чи може іншого пригріли змія ...
Багато хто сльозами й кров'ю вмився.
Хтось в землю ліг, а супостату не скорився ...
А поки що б'ємось, хто як уміє й може,
Й надіємось на те, що Провидіння й Бог нам допоможе.
В. Небайдужий.
Січень 2026 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055820
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2026
автор: Небайдужий