НАРЕШТІ - Сонет

Розкрилися  небесні  диво-шати,
Стрункі  проміння  ллються  з  висоти.
Яскраве  Сонце  гріє  наші  хати,
Радіємо  відлизі  я  і  ти.

Ярило  вмить  покинуло  палати,
Прийшло  на  поміч  людству  у  меті…
Мороз  послабнув  і  його  «солдати»  -
Хурделиця  і  вітер,  як  «святі»…

Пішли  повільно,  десь  за  небокраєм
Чатують  і  чекають  свій  реванш.
І  холод  лютий  вже  серця  не  крає…

Нарешті  є  тепла  маленький  транш,
В  Карпатському  засмученому  Краї,
Святкуємо  природній  цей  карт-бланш.
20.01.2026
Фото  автора

PS  -  сонет  написано  під  час  відключення  ел.енергії.
Нарешті  після  -  18  морозу  вчора  і  сьогодні  вночі,  зранку  і  до  обіду  послабнув  мороз  до  -3  і  це  тішить...

Свідоцтво  про  публікацію:  №0050277820260121
©  Тетяна  Іванова  Юртина,  2026

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055809
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2026
автор: Тетяна Іванова - Юртина