І знову небо колишуть зорі.
І знову вітер біянить в горах.
І знову сонце усмішку шле.
І все що краще тобі несе.
Сніжок лоскоче повітря в небі.
Мереживом стеле перину пухку
Дерева за дійством з цікавістю стежать.
І ловлять сніжинки на шубку свою.
А потім одівшись у шуби пухові,
Стоять на сторожі в розкішнім вбранні.
І їм не страшні навіть зими суворі.
Вони стережуть діамантові дні.
Бо скоро весна покраде ці кристали.
Відпустить їх в річку, озера, моря.
Оголить дерева, заплутає хмари
І знову пошиє їм нове вбрання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055778
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2026
автор: Надія Тополя