Прийміть, місьє, цей скромний подарунок, —
Я ваш читач з майбутнього життя.
І шлю я Емми лагідний цілунок,
І ваших фраз графічний візерунок
Я слухаю, немов серцебиття.
Якби я міг навчатися із вами
І з ваших уст наслухатись порад, —
У цих рядках ридма ридали б дами,
А вірш цей мій, покраяний складами,
Не мав би віку і не знав би вад.
Та хоч ви й нині у відлунні часу,
І поблідніли почерком чорнил,
У вас ще видно слів живу прикрасу,
Де сентиментів хвилевидну масу
Несуть думки штормами в небосхил.
В новому світі, наче на альбомі,
В його блискучих, видних авторах,
Я бачу лиця рідні та знайомі,
Сюжети чую, хрещені в утомі,
І вас шукаю в вічних іменах.
Якби тепер нам Вас та Мопассана,
Коли б іще великого Гюго!
Країна наша, стиглим сонцем п’яна,
Зійшла б на сцену нового романа,
І сам Флобер писав би нам його.
21.01.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055771
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2026
автор: Василь Гаврилишин