Клаптики землі. Ракети, меч, ножі.
Клаптики землі - і все уже в пітьмі.
Не зібрати в купу ноги , руки, сміх.
Радіють ворони,сковується лід.
Гостра стріла в серці, дух волі в вогні.
Зап'ястя в кайданах, голова в петлі.
Іржа точить душу, земля просить рай.
Кістки травлять звіра, горить небокрай.
Все в пащах приблуди заніміє, зникне.
Все тіло і м'язи горем тим проникне.
Розквітне вже потім вся доля козацька.
І воля нахлине зі світлом зненацька.
Клаптики землі- обійми, сліз море.
Клаптики землі і усміхнене горе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055762
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2026
автор: Надія Тополя