Коли літа притомляться в путі
І у вікно душі загляне осінь,
Це ще один бар’єр в твоїм житті,
Який тебе у інший світ запросить,
Де ти, здається, той і вже не той,
Й зізнатися собі у цім непросто:
Усе частіше віриш у фантом,
І розумієш – нижчого став зросту.
Таку ціну, бач, платить кожен з нас,
Хто в свою осінь стиглу заблукає,
Адже найголовніший в світі час,
Тож хай в житті ніщо нас не лякає.
16.01.2026.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2026
автор: Ганна Верес