Сльози цеце

Для  всіх  нас  без  винятку
Відплата  настає...
Павук  звиває  сітку–
Жертву  свою  знайде.  

Ця  послуга  здається
Як  вирок  комашні.
До  захисту  береться,
Потуги  надскладні.  

Не  склала  цеце  крила,
Тріпоче  та  кричить:
"На  благо  все  робила,
Не  хочу  в  пеклі  гнить!"  

А  павучок  регоче,
Яка  приємна  мить:
Злий  Дух  мушці  наврочив,
Сльоза  в  очах  бринить.  

Мораль  проста  в  цій  байці:
Якщо  крила  в  багні  —
Самі  собі  обранці  
Плетуть  пастки  свої.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2026
автор: Grace