Ти до мене прийде́ш у вечірні тумани,
Мов останній вже лист упаде із дерев,
Завирують в душі ті мелодії ранні,
Тільки чути тривоги нав'язливий рев.
Як же довго ти йшов по тернистих дорогах,
Де ховала земля невгамовні бої,
І здавалось тобі, що на рідних порогах
Тільки будуть чекати лиш кроки мої.
Так і буде, ти знай, просто серце до серця,
І любов до любові - це вічність свята,
Тільки вірність людська у біді не зітреться,
Ось, та істина з вуст вже напрочуд проста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055680
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2026
автор: Наталі Косенко - Пурик