На заході України
Місто Тернопіль є.
Різне було в ньому. Нині ж
В місті життя ключем б’є.
Польський король на його ріст
Місце Тарновському дав.
Але над річкою Серет
Кріпость звести наказав.
Князь та його родина
замок звели високий.
Вал земляний насипали,
вирили рів глибокий,
штучний ставок створили,
вміло в місцині правили.
Вежі довкола замку
На всіх кутах поставили.
Хто в місті жив, той мусив
зброю собі придбати,
Бо і татари, й турки
Місто бажали взяти.
Як проривали мури,
Люд вони убивали,
Лізли в чужі будинки,
Цінне з них забирали
Але тернопіляни
З міста не утікали.
Дружно в ряди ставали,
ворога проганяли.
Множилось, розросталось,
В силу, красу загорталось.
ЯК магдебурзьке право
Взяло – кричало «браво».
Ярмарки – три у році,
І торги – раз у тижні,
Мали краяни в кроці.
Наслідки – дивовижні.
З Галича, з Коломиї
До Кременецьких опіль,
І з інших міст Волині
Шлях вів через Тернопіль.
Хто йшов, платили мито,
Сил місту – додавало.
Жили містяни сито.
Церкву побудували.
Острозький – міста владар,
Над 200 моргів долу
Дав братству церкви радо
На шпиталь і на школу.
В напад ішли татари
Разів із чотирнадцять.
Лізли, немов примари,
Не підносили тацю
З хлібом пахким містяни –
Вогні ж на місто лили,
В домах лишали рани.
Річ Посполита мала
Місто в своєму складі.
Австрія згодом взяла
Його – було в принаді.
А коли з трону впала
Австро-Угорщина, люди
На захист ЗУНР-у стали –
Рідне їм гріло груди.
Польща вернула місто
в році 39-ім.
Згодом тернопіляни
РС-ом були взяті.
Області центром зразу
Місто Тернопіль стало
Німці в війну вступили,
Його поруйнували,
Як ураган руйнує
Дерево, кущ у лісі.
Більше, як три четвертих
Домів злетіло з вісі!
А як війну програли
Німці, тернопіляни
Місто відбудували,
Новий театр підняли –
Музично-драматичний,
Потім – актора й ляльки.
Обидва блискавичні –
Видом, без сліду кальки.
Виші – економічний,
Технічний, педагогічний,
Медакадемія в місті
Виросли – добрі вісті!
Штучний став є – великий.
Берег його – не дикий.
Гарні стежки, тераси,
Пляжі – його окраса.
Пам’ятників багато.
Роблять у місті – свято.
Є і Франку, й Шевченку,
Батьку Бандері, Стусу.
Лепкому, Крушельницькій,
Діві з малим Ісусом,
Галицькому Данилу,
Сотні Небесній також
Кожен промінить силу.
Кожен - з важливим знаком.
Є ще Андрей Шептицький,
Йосип Сліпий в граніті.
«Зустріч, що випадкова» -
Глянеш – піймає в сіті.
Дерево є з металу –
«Щастям» його назвали,
Є артоб’єкт «Лелеки» -
Дві, що, гніздо заклали.
Файне Тернопіль місто,
Чисте, як прана постіль.
З теплим, багатим змістом.
Просить до себе в гості.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055646
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2026
автор: Крилата (Любов Пікас)