на час безвітря
зозулин спів
падає
вертикально
вниз
листя ставить шурхіт
на паузу
дивується
на час безвітря
можна прикладатися до каменюк
в надії розчути під ними
дихання ґрунтових вод
на цих руїнах камінних скель
ще до безвітря
завівся плющ
чіпляючись навіть не за життя —
за смерть
він першим чутиме подих твій
він відмахнеться
але легенько
13.04.25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2026
автор: Тарас Яресько