Край неба жевріють з безодні ліхтарі,
Хто підпалив серця, червневі зорі?
Про щастя стільки бездоганних мрій,
Шукати де кохання нам? В безкраїм морі...
Палає пристрасть надприродним сяйвом,
Сплітає доля дороги й стежки,
Чарують очі, що відчайдушно сяють файно,
Уста перлини та бурштин сережки.
Любов бурхлива, неначе моря хвилі,
Червневі зорі - тільки наші зорепади.
Між зорями ті безкінечні щастя милі
Мрій, троянди, поцілунки, серенади.
Край неба зірки жевріють, палають,
Свій рай знайшли у темряві, безодні.
Про них лиш мріють, а вони співають
Про сили, чудернацькі, надприродні.
#2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055599
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2026
автор: Каа3003