Свічі

Ми  колись  перестрінемось  поглядом
в  центрі  міста  твого́  серед  натовпу
мимовільно,  побіжно  і  поквапом.
Я  дивитимусь  пильно  й  не  знатиму
звідки  мчиш  і  куди  повноводною
провесінньою  чистою  річкою.
Милуватимусь  літньою  вродою  
і  душею,  що  сонцем  відсвічує
на  всі  сторони  лагідні  промені.
Надішлють  тобі  здалеку  вісточку
мої  очі  глибокі  і  втомлені,
що  проходити  повз  уже  вистачить.
...Ти  зупинишся  
й  глянеш  у  вічі,
не  впізнавши  
в  шерензі  із  ликів...
...поміж  квітів  
горітимуть  свічі
на  алеї  полеглих...  
навіки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055593
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2026
автор: К0ВАЛЬ