Все не спиняється війна
І не спиняються страждання.
Сирену чути від вікна.
Ця ніч не перша, не остання.
В очах виблискує одчай -
Ворожого шахеда спалах.
В диму сховали небокрай
І Місяць знову в чорних хмарах.
Чому не скінчується жах?
Чому пожежа ще палає?
І плаче мати, й на руках
Дитя до серця притискає.
Живе країна у вогні,
Але ж її народ тримає.
Гартується в страшній війні,
Бо свою волю захищає.
Ти попри втому у очах
Тримай тепло в своєму серці.
Воно в бетонних укриттях
Об стіни сірі не зітреться.
Чому ж не скінчується жах?
Чому ж пожежа ще палає?
І плаче мати, й на руках
Дитя до серця притискає.
~
Пісню на цей вірш можна послухати
на моєму каналі Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=DvkFSCVbCHI
https://www.youtube.com/@_Korshun/videos
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055580
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2026
автор: Korshun