Дивилась у вікно частенько,
Все думала, ось-ось зненацька,
Побачить, як іде він степом,
Де стелиться доріжка сяйвом.
Повернеться з війни коханий,
Змахне із-за воріт рукою,
Від щастя галасливо, жваво,
В обійми побіжить такою...
Як тяжко у тривозі жити,
Роз'ятрене чеканням серце,
Молитва...і скоріш новини,
Надія лиш...біда ця щезне.
Тож подумки плете ряднину,
З любові, теплоти та віри,
Відчується в тяжку годину,
Кохання оберіг незримий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055571
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2026
автор: liza Bird