Добро і зло - два вічних розуміння.
Добро і зло це є бажання, це- стремління.
Добро ми хочемо завжди творити,
А зло бажаємо у зародку убити.
Якщо добро не повернути нам до долі,
То й особистість ми втрачаємо поволі.
І зло тоді заполонить усі куточки.
І заморозить ніжності шматочки.
Тоді людина смак життя втрачає.
І поїдом сама себе з'їдає.
І висохне в душі живильне джерело,
Що ненавистю в серці обросло.
Нам безкорисливо добро творити треба.
У всього людства є така потреба.
Бо в тому досконалість є людини
На скільки корисною може бути нині.
Людина зла себе із середини обкрадає.
Любити ближнього - вона цей дар втрачає.
У час важкий ми живемо понині.
І сіяти добро постійно ми повинні.
Воно зійде, поборе зло в корінні.
І квітами добро розквітне в Україні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055562
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2026
автор: Надія Тополя