Вже стільки зим і літ

Вже  стільки  зим  і  літ
Все  мариться  мені...
Чи  ж  я  зігрію  світ
Свічою  на  вікні?

Там  не  створити  рай,
Де  пекло  самоти.
Як  час  не  доганяй  -  
Розведені  мости.

Поміж  лукавих  фраз
Довіри  не  знайдеш.
Упевнишся  ще  раз,
Що  зло  не  має  меж.

Гори,  та  не  згорай,
В  душі  тримай  тепло.
Надій  не  зберігай,
Минуле  вже  пройшло...

Розіб'ється  кришталь,
Його  не  скласти  знов.
Коли  зійде  вечаль
Там,  де  цвіла  любов.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2026
автор: majra