Щастя справжнього ковток
Я роблю, й душа
Квітне, гніт сумних думок
Розум залиша.
Щастя у душі моїй.
Вся душа його.
Не дозволю вже я їй
Протягом всього
Віку горювать лишень,
Болісно тужить.
Буде жити кожен день,
Неповторну мить
Кожную душа моя
В щасті, тільки з ним.
В цьому світі йтиму я
Шляхом життьовим
З щастям, бо душа із ним,
А вона в мені.
Тож не буду більш сумним
Я не лиш у сні,
В мріях, а і наяву.
Буду я радіть
Доти, доки ще живу.
Ніде правди діть.
Буду з щастям я, тоді
І ділитись ним
Буду з тими, хто в біді,
З тими, хто сумним
Йде своїм шляхом життя,
Щоб і в них було
Це прекрасне почуття
І вже так цвіло
В серці та душі, немов
Квітка навесні,
Буйно знову, знову й знов –
Цілі ночі й дні.
Євген Ковальчук, 29. 12. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055522
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2026
автор: Євген Ковальчук