Бог створив людину по образу і подобі Своїй

           Бог  створив      людину  по  образу  і  подобі  Своїй.  Образ  Божий:  це  подібність  людини  до  Бога  за  здатністю  мислити,  говорити,  почувати,  любити,  ходити,  ревнувати,  проявляти  волю,  мріяти,  творити…  Подоба  Божа  –  це  досконалість  у  всіх  відношеннях:  безгрішна,  вічна  людина,  тобто  подібна  до  Бога  у  всіх  своїх    вчинках  і  помислах  вільна,  без  примусу.  Таким  виріс  і  став  Ісус,  що  думками,  словами  і  ділами  був    одно  з  Отцем,  ніколи  не  перечив,  не  скаржився,  а  прагнув  уподобитися  Батьку,  бо  з  дитинства  знав,  хто  є  його  Батько.  Апостол  Павло  наставляє  Филип’ян:  «…щоб  думали    ви  одне  й  те,  щоб  мали  ту  саму  любов,  одну  згоду  й  один  розум!  Не  робіть  нічого  підступом  або  з  чванливості,  але  в  покорі  майте  один  одного  за  більшого  від  себе.  Нехай  кожен  дбає  не  про  своє,  але  і  про  інших.  Нехай  у  вас  будуть  ті  самі  думки,  що  й  у  Христі  Ісусі!»  Він  пояснює  филип’янам,  що  Бог  хоче,  щоб  і  вони  уподобилися  Отцю,  бо  ми  всі  по  подобі  Божій  були  створені,  але  гріх  спотворив  подобу  Божу  в  людині.  Ісус  народився  для  того,  щоб  зруйнувати  всі  діла  диявола  в  людині,  щоб  очистилися,  омилися,  кров’ю  Ісуса,  оправдалися  праведністю  Його.  Ісус  не  народився  від  грішного  сімені  Адама,  і  тому  був  безгрішний  –    в  Божій  подобі,  хоч  народився  там  же,  де  всі  Його  брати,  нащадки  Давида.  Ісус  народився    від  Божого  сімені,  в  якому  не  було  гена  гріха,  тому  Ісус,  Син  Божий  не    вважав  за  захват  бути  Богові  рівним,  признавався,  коли  його  запитували,  що  Отець  у  мені,  але  Він  умалив  Самого  Себе,  прийнявши  вигляд  раба,  ставши  подібним  до  людини,  бо  любив  людей,  допомагав  їм  і  не  старався  показати  себе  достойнішим,  якось  виділитися,  а  був,  як  усі  люди,  бо  Юда  йшов  показати,  хто  саме  є  Ісус.  «І  подобою  став,  як  людина»,      Він  упокорив  Себе,  бувши  слухняний  аж  до  смерти,  і  то  смерти  хресної...(До  Филип'ян  2:2-8)
                     Адам  і  Єва  ходили  із  Творцем,  Батьком  своїм  по    Раю,  спілкувалися  з  Ним  навчалися  мудрості  поки  не  впали  в  непослух  –  прийняли  в  серце  ворожу  інформацію,  яка  правду  вчинила  неправдою,  вірність  зробила  зрадою,  любов  ненавистю,  чесність  –  лукавством,  а  царський  трон  на  рабський  барліг,  і  стала  називатися  словом  –  гріх.
Це  маленьке  слово,    всього  чотири  буквочки,  стало  високою  стіною,  яка  розділила  Батька  з  Його  дітьми.  Гріх  можна  порівняти  із  смертоносним  вірусом,  який  передається  блискавично  і  косить  людство  всіх  підряд,  бо  як  написано:  жодного  нема  праведного,  бо  всі  згрішили,  а  до  того  переходить  у  спадок  від  прабатька  Адама.  
Гріхопадінням  людство  втратило  риси  богоподібності,  залишаючись  спотвореним  образом  Божим.

 Ісус  народився  на  землі,  прийшов  у  цей  світ,  щоб  відновити  Образ  Божий  в  людині  по  благодаті  Божій,  за  вільною  волею  її.  
             «Тому  й  Бог  повищив  Його,  та  дав  Йому  Ім'я,  що  вище  над  кожне  ім'я,  щоб  перед  Ісусовим  Ім'ям  вклонялося  кожне  коліно  небесних,  і  земних,  і  підземних,  і  щоб  кожен  язик  визнавав:  Ісус  Христос  то  Господь,  на  славу  Бога  Отця!»  Дух  Батька  Єгови  увійшов  у  мертве  тіло  Сина  Ісуса,  воскресивши  Його,  засвідчив:  «Ти  Мій  Син,  Я  сьогодні  Тебе  породив!  І  знову:  Я  буду  Йому  за  Отця,  а  Він  Мені  буде  за  Сина!»…«Його  настановив  за  Наслідника  всього...»    (До  Євреїв  1:2-5)    «Мужі  ізраїльські,  послухайте  ви  оцих  слів:  Ісуса  Назарянина,  Мужа,  що  Його  Бог  прославив  вам  силою,  і  чудами,  і  тими  знаменами,  що  Бог  через  Нього  вчинив  серед  вас,  як  самі  ви  те  знаєте,    Того,  що  був  виданий  певною  волею  та  передбаченням  Божим,  ви  руками  беззаконників  розп'яли  та  забили.  Та  Бог  воскресив  Його,  пута  смерти  усунувши,..»  (Діяння  2:22-24)Зрозуміло  говорить  Слово  Боже,  що  Ісус  Назарянин,  народився  у  Віфлеємі  і  виріс  у  Назареті,  а  не  Бог  Син  з  неба.  «Ото  ж,  нехай  ввесь  Ізраїлів  дім  твердо  знає,  що  і  Господом,  і  Христом  учинив  Бог  Його,  Того  Ісуса,  що  Його  розп'яли  ви!»  (Діяння  2:36)    «…Він  перед  тим  приобіцяв  через  Своїх  пророків  у  святих  Писаннях,  (що  дасть  Спасителя,  діва  народить  на  землі  Ісаї:9:5-6)  про  Сина  Свого,  що  тілом  був  із  насіння  Давидового,    і  об'явився  Сином  Божим  у  силі,  за  духом  святости,  через  воскресення  з  мертвих,  про  Ісуса  Христа,  Господа  нашого…»        (До  Римлян  1:1-4)
Слава,  хвала,  подяка  і  низький  уклін  Господу  Ісусу,  Сину  Божому,  Спасителю  нашому.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055509
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2026
автор: Тріумф