***
У цій непривітній зимі
ми губимо за́вчені кроки.
Несвітляно скрапують дні
та, наче скидають на вроки,
Аби проявити усіх
у цих переметах сутужних,
де відчаї б'ють навідліг,
і встояти можуть лиш мужні.
І ми стоїмо, стоїмо
супроти незгоди й негоди,
хоч ворог пасує клеймо
за першої злої нагоди.
Хоч губиться ява - сповна
дочасно ніяк не дівміє:
де справді виною - війна,
а де - не її лиходії.
І котиться важко у даль
заметена болем дорога,
та ми відсуваємо жаль
й до помочі кличемо Бога,
Аби підопер нині змаг,
аби застеріг вражі брами,
у цих непривітних снігах
ішов крок у крок поруч з нами...
15.01.26 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055497
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2026
автор: Леся Геник