Зомліло все від холоду.
Не видно інших кольорів.
Сніжинками поколота
Душа зривається на спів...
А вітер зносить кожен подих,
Безмежну тишу боронить.
Пісень пташок та звуків жодних
Живих не випустить на мить.
Все потонуло у сріблястій,
Сліпій від блиску далині.
І в цій пустій, льодовій казці
Лише вітрів гудуть пісні.
Кружляючи навколо тебе,
Запросить хуга на танок.
Якщо не буде снігу з неба,
Натрусить інею з гілок.
І неодмінно заморозить,
І не почує тих пісень,
Що наспівати серце може,
Заковане в простиглий день.
~
Пісню на цей вірш можна послухати
на моєму каналі Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=X5dchJozthc
https://www.youtube.com/@_Korshun/videos
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055491
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2026
автор: Korshun