́Сидим без світла, а тепло ще є,
Вода тихенько, капає із крана,
Велике місто, якось ще живе,
Лиш кровоточить на повязці рана.
На клаптики радари ділять небо,
Шукають цілі, що на нас летять,
Нам від життя, не так багато треба,
Хай тільки в пеклі, вороги горять.
Я мрію, буде мир, ця думка душу гріє,
Додому повернеться, наш солдат,
А доля заважати не посміє,
Сміятись дітям, на руках у пап.
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055471
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2026
автор: Влад Христофоров