В ароматі зими є есенція вітру.
Кілька крапель крижинок та дрібка пилку,
Що лишають зірки ‐- то ж струшу з оксамиту
В срібну ложечку ночі і в келих згорну.
Ще додам ледь відтанувші бруньки берези,
Пів карату бурульок, і унцію сну.
Поцілунок жаркий...
Хай тебе не бентежить,
Що зимовий парфум я додому несу.
Аромат оживе поруч з віском гарячим,
Поруч з хвоєю, цитрусом, білим вином...
То ж вдихни і тоді неодмінно побачиш,
Як кохання огорне нас білим крилом...
17.01.26
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055432
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2026
автор: Наталі Рибальська