Хай тебе, його, мене
Світле щастя огорне,
Наче матінка дитя!
Хай це чисте почуття
В серці, у душі росте
І, мов квітонька, цвіте,
Розпустивши пишний цвіт
На весь цей блакитний світ,
Щоб ми з ним лише жили,
Бо для цього і прийшли
В цей же світ! У ньому суть
Нашого життя. Несуть
Хай в собі всі почуття
Лиш його усе життя,
Що невпинно промина,
Як зима і як весна,
В цьому світі через час.
Щастя – те, що кожен з нас
Прагне мати, відчувать,
А не лиш його бажать,
Щоби жити залюбки,
Мов веселі малюки,
Кожну неповторну мить,
Доки серце стукотить,
Доки не порветься вмить
Нить життя в останню мить
Вже назавжди, вже навік
В цьому світі, бо повік
В нім його не дасть знов час
Більше жодному із нас.
Євген Ковальчук, 28. 12. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055428
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2026
автор: Євген Ковальчук