Ти не міг це почути --
я цього не мовила вголос.
Вітер листям жбурляв -- розбігались круги на воді.
Не розхитуй човна -- за дев'ятим фарбованим колом
йшла мадонна земна
(найдивніше з небесних творінь)
Не було в цих снігах
ані жодного сенсу, ні змісту
(у таких як вона, не питають про давні жалі)
Ти не міг цього й скласти, бо пазли -- слабке твоє місце.
Пахнуть коси її,
як розбурхана правда землі.
Налягай на весло.
Безпілотники нині так низько.
Моє небо отут. Мої очі розплющені. І
ти мене не впізнав. Вітер знав, я була надто близько.
Я була серед вас.
Залишила сліди на воді
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055422
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2026
автор: гостя