Я лечу із тобою за обрій
Твої губи як врата до раю
Я так сильно тебе кохаю
Я не знаю а я вже злітаю
А я просто втрачаю свідомість
Коли знову тебе обіймаю
І чому я так довго без тебе
Я так сильно так сильно кохаю
А я принципи всі переставив
І для мене все стало як треба
Я так сильно від тебе вбираю
Це тепло що так гріє скажено
Ти така божевільно вродлива
Наче з тебе малюють картини
Навіженна бурхлива стихія
Ти моя сама краща та мила
Я для тебе сьогодні і завтра
Я для тебе у цьому навмисно
Я не зможу без тебе вже мила
Ти моя невід'ємна частина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055417
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2026
автор: Андрій Листопад