Планувала самотужки
Рахувати зебра смужки.
Цілий день вона старалась,
Разів з двадцять помилялась
І сказавши «З мене досить!»
Друзів рахувати просить.
Шимпанзе і з ним макака,
Павіан і черепаха
Почали допомагати
Зебрі смужки рахувати.
Павіан ходив по колу,
Шимпанзе бубнів щось кволо,
З голови вела макака,
Знизу, звісно, черепаха.
По закінченню присіли
Й результат оголосили:
Тридцять — мовила макака,
Сорок вісім — черепаха,
Шістдесят у павіана,
Шимпанзе промовив: «Панно,
Я не вмію рахувати.
Звідки цифри ті узяти?
Ми до школи не ходили
Математику не вчили».
Зебра стукнула копитом:
«Я розгнівана й сердита!
Як не вчились не беріться,
Йдіть у школу тай учіться
Всі гуртом! І ти, макака.
Ваша поміч геть ніяка!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055410
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2026
автор: Зелений Гай