МИ часто починаєм суперечку
З людиною, яка того не варта.
Ми їй про щастя, а вона про гречку.
Чи мова ваша не буде їй марна.
І як би ви не намагались їй це пояснити,
Вона не чує вас, а чує лиш своє.
Вона не може навіть зрозуміти,
Що різне думка у людини є.
Є люди замкнені лиш у своєму колі.
Й побудувати не можливо діалог.
Всі судження її доволі кволі.
Переростають знову в монолог.
Реальність є така, як хоче вона бути.
Не намагайтеся її переконати
Людина чує те , що хоче чути.
Нам залишається її тільки вітати.
Коли розмова більш немає сенсу.
Спокій душі буде дорожчий за бажання.
То краще відкладіть розмову ту відверту.
Хай ця людина поживе в своїх ваганнях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055374
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2026
автор: Надія Тополя