Тримає січень зимні віжки

Минула  завірюха  із  вітрами.
Розлігся  сніг,  утомлений  за  ніч.
Як  віртуозно  грав  січневі  гами,
Було  так  чути  заметілі  спіч.

Зимове  сонце  покотилось  в  небі,
Розбризкало  проміння  по  снігах-
Сліпучого  легкий,  швидкий  перебіг
Іскриться  білий  покрив  на  шляхах.

Блищать  дороги  в  сяйві  і  доріжки,
Скрипучу  пісню  видає  мороз.
В  руках  тримає  січень  зимні  віжки.
Охоплює  красу  стрімкий  гіпноз.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055352
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2026
автор: Світлая (Світлана Пирогова)