*
мглу разорвала
над водою и под
ив канитель
*
боль уж не боль смерть
знает что в гнёздах людских
нас несчётно
*
вода понесёт
смиренные лица облаков
и немного крови
*
дай мне дай смерть
а в смерти с тобою тот
претихий час до рассвета
*
ты не захотел
слившись со снами травы
смерть переждать
*
по берегу женщина
идёт и в ладонях у ней
миг перехода
*
знаешь теперь всё
может исчезнуть огонь и лёд
и спокойствие ветра
*
крик оторвался
от горла когда помчал
за смертью ветер
*
смыкание воды
на берегу есть граница
для сухостоя
02.01.2025
(Перевод с украинского)
Примечание переводчика: в оригинале строго соблюдается правило хайку 5-7-5.
*
роздерла імлу
понад водою і під
верб сухозлітка
*
біль вже не біль смерть
знає що в гніздах людських
нас донесхочу
*
вода понесе
смиренні лиця хмарин
і трохи крові
*
дай мені дай смерть
а в смерті з тобою той
претихий досвіт
*
ти не захотів
злившись зі снами трави
смерть переждати
*
берегом жінка
йде і в долонях має
мить переходу
*
знаєш тепер все
зникомі вогонь і лід
і вітру спокій
*
відірвався крик
від горла коли помчав
за смертю вітер
*
змикання води
на березі є межа
для сухостою
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055346
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 15.01.2026
автор: Станислав Бельский