Струни незримі природні всюди радують нас.
Чуємо музику на просторі в співі вітру,
У мелодіях морських хвиль. Там жива глибина.
В щебетанні весняних птахів - щасливих, ситих.
У весняному розмаїтті квітучих лугів.
...Чуєш сюрчать коники. Синь - ширяє шуліка.
Гордо співають струни рік і карпатських лісів.
Свіжість зеленого роздолля - подих сопілки.
Кожна рослина і кожна квітка має красу
І свою форму, барву та свій співучий голос,
Тільки треба уважно прислухатись завчасу.
Легко є на душі, на серці в обіймах волі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055345
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2026
автор: Маг Грінчук