Не варто повертатися назад,
А треба йти куди веде дорога.
Десь є твій дім, і твій Едемський сад,
Твоє життя не лише воля Бога.
Це ниточка, в якої два кінці,
Один із них торкається до неба.
А другий завжди у твоїй руці,
І в ньому шанси й успіхи для тебе.
Не здумай озиратися назад,
Якщо життя хоч раз тебе провчило.
Коли ти вже в сам собі не рад,
Іди вперед, щоб відновити сили.
Як поскидаєш зайві тягарі,
Відчуєш, ніби виростають крила.
В якийсь момент опинишся вгорі,
Подякуй долі, що літать навчила.
Не треба всіх любити, не берись,
Відкритий дім своє тепло втрачає.
Ти до людей найближчих пригорнись,
Це найдорожче, що в житті буває.
Не варто повертатися, бо скрізь
Так, як було, ніколи більш не буде.
Де б ти не був, довкола озирнись,
Повір, ще раз - є добрі люди всюди.
Життя - це диво, в кожного своє,
А на віку, немов на довгій ниві.
Дорогу й сонце доля нам дає,
І хоче Бог, щоб ми були щасливі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2026
автор: majra