Я бажаю, щоб нещастя
В світі цім минули
Назавжди і світле щастя
Люди всі здобу́ли,
І відчули усією
Власною душею,
Серцем, і його цією
Ширили землею,
Де живуть, допоки б’ється
Серце в грудях, доки
Все життя не розіб’ється,
Наче скло. Потоки
Світлих почуттів накриють
Хай усіх їх зразу!
А вони хай їх не криють
Більше ані разу!
Думи чисті, мов сльозини,
Як вода джерельна,
Хай у кожної людини
Будуть, а пекельна
Туга та, що серце тисне
З усієї сили,
Каменем на шиї висне,
Щоб всі лиш тужили,
Хай, немов зоря, погасне
І уже дощенту,
Щоб лиш почуття прекрасне
Кожного моменту
Всі душею відчували
І щоб думи світлі
Люди в голові тримали,
Щоб, немов розквітлі
Квіти, пишно розцвітали,
Попід серця стуки
Тихі, а не опускали
Від нещастя руки!
Євген Ковальчук, 28. 12. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055318
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2026
автор: Євген Ковальчук