Легенда є – на кінці п’ятого століття
І на початку шостого жили брати.
Їх звали Кий, Щек та Хорив – міцного віття!
Біля Дніпра встромили – почало рости.
Кий був найстарший. Йому мусіли служити
Поляни – князем їхнім був оцей мастак.
Де зараз є узвіз Боричів, став він жити.
Звів місто, Києвом назвали його, так.
Щек гору взяв собі одну. Є Щекавиця
В Києві й нині – історичне місце це.
Хорив на іншій з гір Дніпрових оселився.
Звуть Хоровицею – як писане яйце!
Ще три брати одну сестрицю – Либідь, мали:
Волосся – довге, очі – сині, з сяйвом бра.
На її честь річечку в Києві назвали.
Пам’ятник звели – чотирьом, біля Дніпра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055313
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2026
автор: Крилата (Любов Пікас)