Знову зникаєш

Ти  знову  зникаєш,  передбачувано...
Ховаєшся  черепашкою,    боячись...
Знаю...

Твої  вразливі  місця,  душевні  шрами...
Лишаться,  напевно,  негоєними...
Тут...

Варто  було  би  зупинитися,  пропрацювати...
Актуальний  ментальний  стан...
Знак...

Що  у  вірному  напрямку,  мрієспрямовано...
Але  за  звичкою,    вмикаєш  задню...
Ок...

Буду  поруч,  мовчатиму,  рухай  розмову...
В  твоєму  руслі,    сенсі,  потребі...
Занавіс...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055305
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2026
автор: Єва