Тобі не буде привілеїв.
Життя, мій друже, річ складна.
Позичиш сили у Антея?
У Діонісія вина…
І помандруєш білим світом,
шукатимеш тілесних втіх.
Людину тягне, мов магнітом,
Адама первородний гріх.
Але і змій свого не впустить,
бо завжди плазуни бридкі,
навіть в прополеній капусті
знайдеться пару будяків.
І виросте з чортополоху
могутній, непідкупний вой.
Для кожного своя епоха.
І у епохи свій Герой…
14.01.26р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2026
автор: Микола Соболь