Хто світло пив холодних зоряниць,
Життю радів, немов мала дитина,
Знаходячи джерела для криниць,
Той знає стан щасливої людини.
Щасливим бути – це пізнать любов,
За когось пити щире хвилювання.
Частіш тоді пульсує в венах кров,
І ти на краще маєш сподівання.
Хто пережив сумні до болю дні,
Тривог у серці кволе завивання,
Не бачив кілька місяців рідні,
Та в душу не впустив розчарування,
Той знає, що то є людське життя,
Де доля часто першу скрипку грає,
Де пуд біди і мінімум звитяг,
Та все ж любов свою дарує краю.
27.12.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055241
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2026
автор: Ганна Верес