жолудь каштан серце —
що з цих трьох —
затверділий вогонь?
зі скалок шереху
так важко склеїти
пропускання вітру
крізь пугача
завмерли стиснутими бруньки —
кулачками немовляти
що вхопили своє перше світло
й бояться випустити
соромлюся показати гілкам
свої руки
щось весь час ворушиться в мені
тупцює на місці
стукає
сумнівається чи не
вигадало мене
здається
навіть ладне мене позбутися —
щоб побачити мене ззовні
та марно
18.01.25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055232
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2026
автор: Тарас Яресько